1. Втрачати гостроту, ставати тупим (про ріжучі або колючі предмети).
2. Перен. Втрачати колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).
3. Розм. Ставати менш кмітливим, сприйнятливим; дуріти.
Словник Української Мови
Буква
1. Втрачати гостроту, ставати тупим (про ріжучі або колючі предмети).
2. Перен. Втрачати колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).
3. Розм. Ставати менш кмітливим, сприйнятливим; дуріти.
Відсутні