1. Зберегтися цілим, неушкодженим, незнищеним (переважно після якогось руйнування, лиха, катастрофи).
2. Вижити, залишитися в живих (після небезпечної події, хвороби тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Зберегтися цілим, неушкодженим, незнищеним (переважно після якогось руйнування, лиха, катастрофи).
2. Вижити, залишитися в живих (після небезпечної події, хвороби тощо).
Приклад 1:
В середній Чернігівщині стара лівобічна людність мала всі шанси заціліти в дуже значних масах, і в українських діалектах середнього Подесення ми можемо, думаю, вповні бачити останки сеї старої лівобічної людності. З тих усіх причин я уважаю теорію про великоросизм (чи «середньо русизм») сіверян хибною і позволю собі висловити надію, що безсторонні дослідники — і між ними в першій лінії сам д. Шахматов — переконаються в нестійності сеї теорії.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”