1. (про предмети) Стати цілим, непошкодженим; зберегтися без ушкоджень, не розбитися.
2. (перен., розм.) Уникнути небезпеки, залишитися неушкодженим, не постраждати в складних обставинах.
зацілітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |