1. Який зберігся цілим, неушкодженим, незруйнованим після якогось лиха, руйнування, катастрофи.
2. Який вижив, залишився живим після небезпечної події, масової загибелі.
зацілілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови