1. Такий, що затриманий (у значенні “затримати” — зупинити, спинити, призупинити рух, розвиток або дію). Наприклад: затриманий потяг, затримане листування.
2. Такий, що був тимчасово позбавлений волі уповноваженими органами (правоохоронцями, слідчими) у зв’язку з підозрою у вчиненні правопорушення або злочину. Наприклад: затриманий за хуліганство, права затриманого.
3. (перен.) Такий, що виявляє несміливість, нерішучість, вагання; стриманий. Наприклад: затримана реакція, затримана усмішка.