затримання

1. Дія за значенням дієслова “затримувати” — примусове або навмисне утримання когось або чогось на місці, обмеження свободи пересування чи дій.

2. Процедура взяття під варту особи, підозрюваної у вчиненні правопорушення, уповноваженими державними органами (наприклад, поліцією) для запобігання втечі, перешкоджання злочину або для проведення слідчих дій.

3. Технічне або механічне спирання, гальмування, припинення руху чи функціонування чогось (наприклад, затримання деталі механізму).

4. Перенос, відстрочка, відкладання чогось на пізніший термін (наприклад, затримання виплат, затримання рейсу).

Приклади вживання

Приклад 1:
Можна уявити, що пережили ми з Іринкою в ці дні: адже хто знав, чи не переросте це триденне затримання у повноцінний арешт? Згодом Атена казала мені, що була на диво спокійна за дитину, знаючи, що вона зі мною.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Результатом перестрiлки було: одне вибите вiкно i затримання потяга на кiлька хвилин. Коли експрес знову рушив у сизу далечiнь туманного дня, в купе Криленка ввiйшов повожатий i попрохав його дати притулок двом громадянам.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |