заторний

1. Прикметник, що означає такий, який можна затримати, зупинити або утримати; стосовний до затримання, затору.

2. У техніці та будівництві — той, що служить для затримання, перекриття потоку рідини, газу чи сипких матеріалів; призначений для утримання напору.

3. Діалектне — той, що перешкоджає вільному проходженню, руху; такий, що створює перепону.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |