заторник

[zɑtornɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Той, хто створює затори на дорогах або перешкоджає руху транспорту, часто через порушення правил паркування чи керування автомобілем.

  2. (переносно) Особа, яка своїми діями або бездіяльністю спричиняє затримки, ускладнює або блокує процес, роботу чи прийняття рішень в організації, установі тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заторник, р. заторника, д. заторникові, з. заторника, о. заторником, м. заторникові, к. заторнику

Більше записів