заторник

1. Той, хто створює затори на дорогах або перешкоджає руху транспорту, часто через порушення правил паркування чи керування автомобілем.

2. (переносно) Особа, яка своїми діями або бездіяльністю спричиняє затримки, ускладнює або блокує процес, роботу чи прийняття рішень в організації, установі тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |