затаєння

[zɑtɑjɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “затаїти” — навмисне приховування, утримання від розголошення чогось (почуттів, думок, інформації тощо).

  2. Стан, коли щось приховано, утаєно; таємниця, секрет.

  3. У літературознавстві та фольклористиці — художній прийом, коли автор навмисно приховує від читача або слухача певну інформацію для посилення драматизму, створення інтриги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затаєння, р. затаєння, д. затаєнню, з. затаєння, о. затаєнням, м. затаєнні, к. затаєння

Більше записів