1. Такий, що його навмисно приховано, замовчано або залишено в таємниці; невиявлений, непомітний для оточуючих.
2. (Про почуття, думки, наміри) Глибоко прихований у душі, не виявлений зовні; потаємний, потаємничий.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що його навмисно приховано, замовчано або залишено в таємниці; невиявлений, непомітний для оточуючих.
2. (Про почуття, думки, наміри) Глибоко прихований у душі, не виявлений зовні; потаємний, потаємничий.
Приклад 1:
Невисловлений, затаєний, але невідступний страх! Страх, що змушує старших замикати уста наглухо, а молодих нишкнути зі своїм сміхом і жартами й озиратися кожної хвилини по боках, а всіх разом змушує бути нашорошеними й озиратися за кожним міліціонером чи військовим, а при появі котрогось з цих носіїв офіційної уніформи, як ознаки влади, в трамваї — замовкати всіх.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”