1. (про мову, поведінку) Таємно, потаємно, приховано від інших; так, що не виявляється відкрито.
2. (про почуття, думки) Глибоко в душі, у собі, не виражаючи зовні.
Словник Української Мови
Буква
1. (про мову, поведінку) Таємно, потаємно, приховано від інших; так, що не виявляється відкрито.
2. (про почуття, думки) Глибоко в душі, у собі, не виражаючи зовні.
Приклад 1:
Понад п’ятдесят років ім’я В. Винниченка було під ідеологічною забороною, його книжки знищували, лише поодинокі примірники затаєно німіли в спецфондах; його п’єси не допускалися на сцену. На жаль, повернення творчості Володимира Винниченка до українського читача відбулося з непоправним запізненням.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”