заставодержателька

[zɑstɑʋodɛrʒɑtɛlʲkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Особа жіночої статі, якій передано майно в заставу (заклад) для забезпечення виконання зобов’язання (наприклад, повернення кредиту) і яка має право утримувати це майно до виконання боржником своєї обіцянки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заставодержателька, р. заставодержательки, д. заставодержательці, з. заставодержательку, о. заставодержателькою, м. заставодержательці, к. заставодержателько

Більше записів