заставодержатель

Заставодержатель — особа (фізична або юридична), на користь якої встановлено заставу і яка має право у разі невиконання боржником зобов’язання отримати задоволення з вартості заставленого майна в першу чергу перед іншими кредиторами.

Заставодержатель — кредитор, який має право витребувати заставлене майно від будь-якого володільця та якому належить право застави на рухому річ або майнове право.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |