Значення
-
Заставодержатель — особа (фізична або юридична), на користь якої встановлено заставу і яка має право у разі невиконання боржником зобов’язання отримати задоволення з вартості заставленого майна в першу чергу перед іншими кредиторами.
-
Заставодержатель — кредитор, який має право витребувати заставлене майно від будь-якого володільця та якому належить право застави на рухому річ або майнове право.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заставодержатель, р. заставодержателя, д. заставодержателеві, з. заставодержателя, о. заставодержателем, м. заставодержателеві, к. заставодержателю