Особа, яка передає своє майно в заставу (заклад) для забезпечення виконання зобов’язання (наприклад, повернення кредиту).
заставодавець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Особа, яка передає своє майно в заставу (заклад) для забезпечення виконання зобов’язання (наприклад, повернення кредиту).
Відсутні