Значення
-
Заставотримач — особа (фізична або юридична), на користь якої укладено договір застави (заставодержатель); той, хто отримує майно в заставу як забезпечення виконання зобов’язання (наприклад, повернення кредиту) і має право у разі невиконання боржником свого зобов’язання отримати задоволення з вартості заставленого майна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заставотримач, р. заставотримача, д. заставотримачеві, з. заставотримача, о. заставотримачем, м. заставотримачеві, к. заставотримачу