Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “заспокоїти” — процес усунення хвилювання, тривоги, припинення неспокою або збудження.
2. Стан спокою, душевної рівноваги, який настає після зняття стресу, переживань або фізичного збудження.
3. (у мед., фіз.) Зменшення, припинення болю, неприємних симптомів або патологічної активності органу чи системи організму.
4. (перен.) Встановлення тиші, порядку, припинення конфлікту, суперечки або масового невдоволення в суспільстві.
Приклад 1:
«Ти шукаєш примирення з Богом і заспокоєння для душі, сину мій, — нагадав я. — Чи не можеш більше розповісти про свої гризоти і докори?» «З радістю, отче Антоніо, — як завжди, здалеку почав Станіс лав.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
— Чекай мене, Надійко.Він швидко пішов додому, поглинений чуттям, що в ньому сподівався знайти заспокоєння й певність. XII Додому він прийшов у стані теплої дрімоти, що не покидала його, відколи підвівся він з крісла під фікусом, де був заснув.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 3:
Отже, мораль: ранiш появилось не слово i не мисль, а гнила риба, бо лекцiю про душу було розраховано спецiально на заспокоєння нервiв, якi розтривожено було вищезазначеною морською твариною. Повз одинокої оселi, що бiля моря, iде залiзниця — тупик.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”