Значення
-
Стан, коли людина або група людей відчувають внутрішній спокій, душевну рівновагу, вільність від тривог, хвилювань або збудження.
-
Відчуття впевненості та безпеки, що виникає внаслідок усунення причин для непокою або небезпеки.
-
(перен.) Загальна атмосфера тиші, миру та стабільності в певному середовищі, суспільстві або ситуації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заспокоєність, р. заспокоєності, д. заспокоєності, з. заспокоєність, о. заспокоєністю, м. заспокоєності, к. заспокоєносте