засіка

1. Фортифікаційна споруда з дерев’яних стовпів, колод або кілків, що вкопуються в землю і часто сполучаються між собою для створення перешкоди ворогові; завал, частокіл.

2. Місце, де роблять такий завал або де він розташований; укріплений рубіж, лінія оборони.

3. (переносне значення) Перешкода, завада, те, що загороджує шлях або ускладнює дії.

4. (історичне) Мисливська принада у вигляді закладеного на землі колодами дерева для приманювання звіра.

5. (діалектне) Скирта, стіг сіна або соломи, складений особливим способом (часто конусоподібно).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |