засікання

[zɑsikɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Історична назва укріпленого поселення або фортифікаційної споруди на Правобережній Україні (переважно у XVI–XVIII ст.), обнесеного частоколом із загостреними вгорі колодами (засіками).

  2. Застаріла назва для лісової галявини, розчищеної під поле або сінокіс, часто оточеної лісом.

  3. Рідко вживана назва для ділянки лісу, заваленої зрубаними деревами з метою створення перешкоди (засіки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. засікання, р. засікання, д. засіканню, з. засікання, о. засіканням, м. засіканні, к. засікання

Більше записів