Словник Української Мови
Буква
1. Який має електричний заряд; наелектризований.
2. Який містить заряд вибухової речовини (про снаряд, міну тощо).
3. Який має запас енергії, готовий до дії (про акумулятор, батарею тощо).
4. У переносному значенні: наповнений сильними емоціями, енергією, напружений; налаштований на щось.
Приклад 1:
При цьому метал, охоплений негативною електронною хм аринкою, відносно в аку- уму заряджений позитивно (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
йон – той, що іде) – заряджений атом або група атомів. Йони бувають прості (одноатомні: H+, Na+,Cl–,S2– тощо) і складні (багатоатомні: OH–, SO4 2–, NH4 +, H2PO4 – тощо).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”