зарядження

1. Дія за значенням дієслова “заряджати” — наповнення, заповнення чогось енергією, паливом, боєприпасами або іншим матеріалом для подальшого використання (наприклад, зарядження акумулятора, зброї, пристрою).

2. Процес передачі електричного заряду тілу або накопичення електричної енергії в акумуляторі, батареї, конденсаторі.

3. (переносно) Надання чомусь інтенсивності, сили, енергії; наповнення певним змістом, настроєм або ідеєю (наприклад, зарядження атмосфери напругою).

4. (у техніці) Початкова операція для приведення механізму, приладу або системи в стан готовності до роботи.

5. (розм.) Приготування, налаштування себе або когось на певну діяльність, стан; психологічний настрій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Під час зарядження конденсатора витрачається робота із перенесенн я елек т- ричних зарядів з однієї обкладки на іншу. Енергію зарядженого кон денсатора виз на- чають за формулою: C2 q 2 q 2 CW 22 e =∆=∆= ϕϕ , де ϕ∆ – різниця потенціалів між обкла д- ками конденсатора.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |