Значення
-
Релігійно-етична норма, правило поведінки, встановлене божественною владою та обов’язкове для виконання віруючими (найчастіше у множині: Божі заповіді, Десять заповідей).
-
(перен.) Важливе настановлення, повчання, завіт, якого слід невідступно дотримуватися.
-
(заст.) Остання воля помираючого, розпорядження щодо майна після його смерті; те саме, що заповіт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заповідь, р. заповіді, д. заповіді, з. заповідь, о. заповіддю, м. заповіді, к. заповіде