Значення
-
Властивість за значенням прикметника “заповідний”; стан, коли щось є об’єктом заповідання, охорони або особливого шанування, часто у релігійному, етичному або культурному контексті.
-
У спеціальному вжитку (екологія, природоохорона) — статус території, об’єкта або явища, що перебуває під особливою охороною держави з метою збереження унікальних природних комплексів, історико-культурних цінностей; охоронюваний режим такої території.
-
Переносно — внутрішня, сокровенна сутність чогось; те, що становить найглибшу, найважливішу і часто приховану від загального огляду основу явища, поняття чи почуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заповідність, р. заповідності, д. заповідності, з. заповідність, о. заповідністю, м. заповідності, к. заповідносте