Значення
-
Властивість або стан того, що є заперечним; наявність заперечення, негативне ставлення або протилежність чомусь.
-
У логіці та лінгвістиці: характеристика вислову, речення або форми, що містять заперечення, тобто виражають відсутність, заперечення факту або протилежність позитивному твердженню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заперечність, р. заперечності, д. заперечності, з. заперечність, о. заперечністю, м. заперечності, к. заперечносте