заперечування

1. Дія за значенням дієслова «заперечувати»; вираження несхвалення, незгоди з чим-небудь, спростування чогось.

2. У логіці та філософії — логічна операція, що перетворює висловлювання на протилежне за значенням; заперечення.

3. У граматиці — спосіб вираження негативного значення в реченні за допомогою часток «не», «ні» та інших мовних засобів.

Приклади вживання

Приклад 1:
А щодо закоханости й заперечування, то як ви не хочете зрозуміти мене? Справа не в тому, щоб заперечувати, дещо стверджувати, дещо відчувати.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |