1. (від дієслова “запахти”) так, що викликає відчуття запаху; з появою запаху.
2. (переносно) так, що нагадує запах чогось; з відтінком певної якості або відчуття.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “запахти”) так, що викликає відчуття запаху; з появою запаху.
2. (переносно) так, що нагадує запах чогось; з відтінком певної якості або відчуття.
Приклад 1:
Через годинку в хаті стало, як у садочку: й зелено, й запашно, й свіжо-свіжо, аж наче вогко. І перед хатою май стояв, — дворяк сам і позабивав; Текля тільки придержувала, а стара командувала: — а сюди надай, а туди похили.
— Тютюнник Григорій, “Вир”