1. Властивість того, що має приємний, інтенсивний запах; ароматність.
2. (переносно) Поетичність, виразність, емоційна насиченість (про мову, вірші тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість того, що має приємний, інтенсивний запах; ароматність.
2. (переносно) Поетичність, виразність, емоційна насиченість (про мову, вірші тощо).
Приклад 1:
П’ять копійок пучок, п’ять копійок!Траплялись сонячні ранки, ранки теплих вітрів, що несли з далеких полів дух вогкого ґрунту й торішнього зілля, млосну запашність житньої прорості й набряклого яблуневого цвіту. Траплялись тихі, замріяні дні, коли в крові, відгукуючись на шумування природи, прокидається проста, потужна радість життя, коли душу опановує той безтямний порив, що вів предків до вівтарів весняного бога.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”