заохочений

[zɑoxot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. Який отримав заохочення, схвалення, підтримку; спонуканий до чогось.

  2. (У пасивному значенні) Якого заохотили, надали морального чи матеріального стимулу для продовження діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заохочений, р. заохоченого, д. заохоченому, з. заохоченого, о. заохоченим, м. заохоченім

Більше записів