заохочення

[zɑoxot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “заохотити” — спонукання когось до чогось позитивного, підтримка чи стимулювання бажаної діяльності, часто за допомогою похвали, винагороди або інших засобів.

  2. Те, що слугує стимулом, спонукає до діяльності; винагорода, підтримка або інший позитивний фактор, що сприяє активності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заохочення, р. заохочення, д. заохоченню, з. заохочення, о. заохоченням, м. заохоченні, к. заохочення

Більше записів