Словник Української Мови
Буква
1. Прибирати, зсуваючи сміття, пил, сніг тощо за допомогою мітли, щітки або подібного знаряддя.
2. Перен. Швидко рухатися, проноситися, охоплюючи або змітаючи щось на своєму шляху (про вітер, бурю, хвилі тощо).
3. Перен. Приховувати, робити непомітними сліди чогось, зокрема злочину; навмисно заплутувати щось.
4. У мисливській лексиці: проходити, обходити місцевість, виганяючи звіра з лігва або схованки.
Приклад 1:
Він тримав порядок — призначав щодня чергових камери, по два на кожну половину, в обов’язки яких входило — мити підлогу вранці, замітати ввечері, розносити хліб по рядах, миски, тягати банячки з юшкою та «баландою», роздавати ту юшку та «баланду», носити діжку (яку, до речі, тягли всі чотири чергових заразом, та ще й кликали когось з силанів на допомогу), мити миски тощо. До речі, бути черговим — це було привілеєм, бо за це чергові діставали теж додаткову пайку хліба, тому, згідно з загальним рішенням населення республіки ч. І2, чергувала лише окрема каста людей, самих найбідніших, найбільш голих і голодних.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
А далі йде декілька дрібничок із репертуару, якими заповнене закулісне життя чи не кожного мандрівного театру, щире признання для кількох сту- дентів, що працювали на сцені і що “ради діла ладні були поміст на кону замітати” і – загальне замкнення рахунків із Галичиною, “де нема ні репертуару, ні талантів, ні театрів, ні достатків…” Ще раз думалося, що Кропивницький відвідає Галичину. Було це 1894 p., коли був намір на краєву виставу спровадити найкращих артистів з України.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”