мести

1. Прибирати приміщення, поверхню, територію, змітаючи сміття, пил, сніг тощо за допомогою мітли, щітки або іншого знаряддя.

2. Розгромлювати, нищити ворога в бою, знищувати когось або щось (переносне значення).

3. Робити широкі, розмашисті рухи чимось гнучким або довгим (наприклад, хвостом, віями).

Приклади вживання

Приклад 1:
В хату ввійшов Лаврін, узяв віник і почав мести діл. Од вікон до самої печі простяглися ніби огняні стовпи, виткані з сонця та дрібного пороху, котрий ворушивсь в ясному промінні, неначе дрібнісінька мошка.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: дієслово () |