1. Почати курити тютюн, сигарету, цигарку тощо, запаливши її.
2. Розпалити, роздмухати вогонь у печі, каміні (розмовне).
3. Забруднити, зробити димним, задимленим (розмовне).
закурити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А тепер от він хотів би піти по тій вулиці, тихенько постояти біля кожної хати, біля кожного двору , може, в останній раз, і закурити з старим бондарем та й спитати в нього жартома: «Невже ж він так і не вмре своєю смертю через тую Україну?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Хотiв закурити, та побоявся: тютюн далеко чуть, то щоб не сполохати злодiя. Терпiтиме вже.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
I зараз порiвняв це з тим, що було колись у юнацтвi, коли батько сказав у перший раз «закуримо», i вiн хотiв закурити, i боявся закурити, i боявся загубити батькову повагу. Це були почуття: i злочинця, i юнака, i ними вiдчував себе.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |