закруток

Буква:З

Значення

Технічний пристрій або елемент конструкції, призначений для з‘єднання, регулювання або фіксації шляхом обертання; різновид гайки, муфти, болта або спеціальний вузол, що забезпечує кріплення за принципом різьби.
Діалектна або професійна назва кришки, пробки, затички (перев. металевої), яка закручується на горлешко посудини (наприклад, банки, пляшки).
Рідкісне позначення невеликого, щільно скрученого предмета або витку чогось (наприклад, паперу, тканини).

Граматичні форми:

н. закрутки, р. закруток, д. закруткам, з. закрутки, о. закрутками, м. закрутках, к. закрутки