законний

1. Який відповідає закону, заснований на законі, не суперечить законам; правомірний.

2. Який має належне юридичне підґрунтя, оформлення; визнаний, узаконений владою.

3. Який є результатом закону, обумовлений дією законів (природничих, суспільних).

4. Справедливий, правильний; такий, що має моральне підґрунтя.

Приклади:

Приклад 1:
Підозра в узурпації ним влади зростає, якщо взяти до уваги, шо ймення Саргон (по-аккадськи Шаррумкен) перекладається як «законний цар»: навіщо знадобилося Саргону навіть своїм іменем підкреслювати легітимність свого воцаріння? Своє царювання Саргон почав з військової реформи.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”