законний
[zɑkonnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який відповідає закону, заснований на законі, не суперечить законам; правомірний.
-
Який має належне юридичне підґрунтя, оформлення; визнаний, узаконений владою.
-
Який є результатом закону, обумовлений дією законів (природничих, суспільних).
-
Справедливий, правильний; такий, що має моральне підґрунтя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. законний, р. законного, д. законному, з. законного, о. законним, м. законнім