1. (діал.) Отримати законну силу, набути чинності; оформитися юридично.
2. (перен., рідк.) Упорядкуватися, набути визначеної форми або структури; улагодитися.
законитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови