законно

Приклад 1:
), перенести всі Панасові нечисленні речі й малярські причандалля до свого однокімнатного помешкання, оскільки Михайло Тиж не лише не приховував, а кількаразово навіть зайво перенаголошував на тому, що Панас протягом довгого ЧасУ не витримуватиме самотности, а Ковжун, зрештою, і без нагадувань Тижа з перших же годин перебування в Панасовому товаристві зорієнтувався, що коли він залишить Ощипка напризволяще, той справді помре, і то не від нападів шаленства, душевної скрути чи від браку перед ким виговоритися, а просто з голоду, тому що без Ковжунової, інколи навіть досить наполегливої пригадки, Панас забував їсти, бо саме тоді, коли спорожнілому шлункові надходив час нагадувати своєму власникові бодай про якийсь мінімальний харч, Панаса з новою силою опадало видиво Євгенового воскресіння, про яке він зі щоразу новими подробицями не стомлювався оповідати Ковжунові, а той уже терпляче вислухував нескінченні варіації почутого, постерігши, що від цих повторних розповідей, то монотонних, то схвильованих (відповідно до пори дня, оскільки під вечір крива Панасового збудження стрімко підносилася вгору) в Панасові помалу притлумлюється і, найважливіше, не так часто повертається назад душевне збурення, котре опало хлопця тієї миті, як Наталя Федорівна Пошелюжна вивела за руку померлого напередодні Євгена з церкви святого Хоми, бо щойно коли Пошелюжна зникла зі своїм воскреслим сином, він, Панас, струсивши крижане заціпеніння, прожогом вискочив з церкви, чуючи, як його судомить, аж кидає об землю, й почав кричати майже тваринним голосом, одразу зібравши навколо себе натовп, з-поміж якого надто запопадливі ретельники порахували Панасове свідчення очевидця за маячню божевільного й викликали швидку допомогу з санітарами, котрі й впакували його, Панаса, в гамівну сорочку, так наче гамівна сорочка могла щось вдіяти проти того, що Панаса й згодом, коли його цілком законно, а зовсім не за протекцією Михайла Тижа, як то ввижалося Володимирові Качканові, виписали з лікарні, опадали корчі завжди, як йому доводилося зустрічати симпатичного компанійського Євгена, до якого Панас завжди прихильно ставився і який тепер на нього так убивчо діяв, звісно, й не здогадуючися (а як йому було здогадатися, коли Панаса, що, пересиливши відразу, хоч його в Євгеновій присутності затіпувало до непритомности, сам попхався до воскресного, аби витлумачити, як із ним, бідолахою, стоїть справа, той просто не слухав, регочучи, як навіжений з Панасового звіту, а матір і професор Покиньчереда не пускали про те й пари з уст? ), що саме він, Євген, спричинник Панасових нападів шаленства чи (як дехто висловлювався, демонструючи на фальшивому місці недоречну й далебі сумнівну ерудицію) ментального захворювання, яке, властиво, протривало акурат до Євгенової смерти (цього разу остаточної, бо погнівана родителька, не бажаючи відступити єдиного сина ненависній майбутній невістці, на мить чи то забувши, чи то, — як це вона сама згодом, кленучи своє себелюбство, тяжко каялася Тимофієві Худьові невдовзі перед остаточно так і не з’ясованою — добровільною чи посланою Провидінням загибеллю, — і справді на якийсь зблиск свідомости бажаючи унедійснити власну угоду, укладену в церкві святого Хоми, мовляв, якщо Євген не їй, то нехай уже й нікому іншому не дістанеться, забрала назад материнську охоронну силу, яку не протаранило б і саме пекло і яка досі й утримувала Євгена при житті, а цей секундний відплив непроникненного для небуття життєдайного покрову й уможливив розпорядникам потойбіччя вихопити хлопця назад до мерців) напередодні Євгенового весілля, тому що Наталя Федорівна була надто вражена в саме осереддя свого єства нещезальною появою тричі гаспидної, дурної, поганої й норовистої Ніни Кальченко, з котрою її наївний, по-телячому закоханий Євген, попри наполегливі материні благання, сльози, а потім уже й прокльони, — адже та хвойда її Євгенові не пасувала, і хіба вона, матір, не найліпше провиділа, що для нього добре, а що зле, бажаючи своїй дитині найліпшого?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
316зв.держатъ // не соглаcно вэру свою, но разно, и3 попове и<, закон ною женою неженятся, но бе€законно живут наложницы себэ держаще, и3 не ѕазо>но к служению своею службы дерѕают, и3 ниже себэ сие во гр<э вмэнzют, ї во прочия є3реси тzжкиz впадоша, и< же ўчения по всему блуc тся. Пращают же и3 грэхи кромэ покаяния по дару, є3же є3сть всего ѕлэе. — Жиленко Ірина, "Євангеліє від ластівки" Приклад 3: и3 по пове и<, законною женою не женятся, но бе€законно живут наложницы себэ дер- жаще, и3 не ѕазо>но к служе- нию своею слубды дерѕаю т, и3 ниже себэ сие во гр<э вмэн- zют, ї во прочия є3реси тzжкиz впадоша, а друзіи и до седми жень по- имающе слу- жатъ, а друзии до семи женъ. поимаиюще служать. — Жиленко Ірина, "Євангеліє від ластівки"