Значення
-
Властивість або стан того, що є законним, відповідає законам, правовим нормам; правомірність.
-
Система правових норм, принципів та інститутів, що забезпечують дотримання права в суспільстві; правовий лад.
-
(У філософії та логіці) Обґрунтованість, правильність мислення, що відповідає законам логіки або об’єктивним законам розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. законність, р. законності, д. законності, з. законність, о. законністю, м. законності, к. законносте