закочування

1. Дія за значенням дієслова “закочувати” — надання чомусь круглої форми або переміщення чогось коченням у певне місце, зазвичай з зусиллям.

2. У техніці та виробництві — процес обробки металевих заготівель або деталей шляхом обкатки роликами для отримання необхідної форми, підвищення міцності, ущільнення поверхні або нанесення покриття.

3. У геології — природний процес округлення та згладжування гірських порід (валунів, гальки) внаслідок перенесення їх водою, льодовиком або вітром.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |