закочувати

1. (техн.) Обробляти поверхню металевої деталі за допомогою кочення спеціальними роликами для її зміцнення або створення певного рельєфу.

2. (розм.) Щільно закривати, закручувати або закривати щось, що котиться або має круглу форму (наприклад, бочку, балон).

3. (перен., розм.) Примусово відправляти, поміщати когось або щось у небажане місце або стан (наприклад, у в’язницю, у лікарню).

Приклади вживання

Приклад 1:
Будемо закочувати до неї кульки. Всі кульки всередині трубки, окрім останньої, стають неприступними.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: дієслово () |