1. (про людину) Такий, що закотився, заїхав кудись далеко або в глухе місце; віддалений, закутий.
2. (перен., розм.) Такий, що опинився у скрутному, безвихідному становищі; затягнутий у неприємну справу.
закочений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |