закочений
[zɑkot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
(про людину) Такий, що закотився, заїхав кудись далеко або в глухе місце; віддалений, закутий.
-
(перен., розм.) Такий, що опинився у скрутному, безвихідному становищі; затягнутий у неприємну справу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закочений, р. закоченого, д. закоченому, з. закоченого, о. закоченим, м. закоченім