1. Який стосується заклику, призначений для закликання, заклику до чого-небудь; що має форму звернення, поклику.
2. У лінгвістиці: такий, що виражає звернення, поклик; що належить до відмінка звертання. Наприклад: закличний відмінок (вокатив).
закличний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Завжди як згусток енергії, реактивний і закличний, він тоді був якось лірично, задумливо настроєний, багато говорив про Атену, з якою щасливо зблизився, хотів, щоб ми пізнали одна одну, залишив мені її вірші. Одне слово, мовби готував ґрунт для нашого майбутнього зближення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |