1. У спосіб заклику, звернення до когось; з вигуком, викриком.
2. У граматиці: у значенні кличного відмінка, як форма звертання.
заклично
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Рівно п’ять з половиною хвилин Респондент дурив їх, вдаючи, ніби говорить по-італійськи (у відповідь на що шведки лунко і заклично сміялися). Тоді Респондент урешті перейшов на англійську і милостиво (але чи правиль но?)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прислівник () |