захеканий

[zɑxɛkɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Про людину) Який має хриплий, сиплий голос від тривалого плачу, крику або хвороби.

  2. (Розм., про голос або звук) Хриплий, сиплий, глухий, немелодійний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. захеканий, р. захеканого, д. захеканому, з. захеканого, о. захеканим, м. захеканім

Більше записів