гоноровитість БукваГ Властивість або якість бути гоноровим; гордість, шляхетність, почуття власної гідності, що проявляється у впевненій поведінці та ставленні до себе й оточуючих. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←свердло-буравчикплавка→