Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується заду, душ померлих, пов’язаний з поминанням душ.
2. Присвячений поминанню померлих; такий, що відбувається у дні пам’яті про померлих (наприклад, про задушні дні).
3. У складі власних назв: який відбувається або діє у дні, присвячені поминанню померлих (наприклад, Задушна субота).
Приклад 1:
Так, так, це таки справді була «камура»: вогкий, густий, задушний, нестерпний сморід; малесеньке, крихітне, затулене лахміттям і віхтям соломи віконечко; ні груби, ні долівки: облуплені стіни; на покришеній, гнилій підлозі з дірками — чорна, брудна, загиджена солома. — Оце ваш ґранд-отель, — сьорбнув носом кирпатий і почав робити цигарку, любовно винявши срібний портсигар із золотими монограмами.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”