задушник

1. (заст.) Дух померлого, привид, що з’являється на Землі в певні дні для спілкування з живими; також уявний дух, що, за народними повір’ями, може нападати на сплячих людей, викликаючи відчуття ваги на грудях і задишку.

2. (діал.) Нічна метелиця, молі; комаха, що, за народними уявленнями, символізує душу померлого.

3. (перен., розм.) Про людину, яка своїми діями, настановами або поведінкою гнітить, обмежує свободу, заважає дихати повною грудьми; той, хто створює гнітючу, утискуючу атмосферу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |