1. Щільно закрити, примкнути двері, вікно, кришку тощо, щоб вони не відчинялися.
2. Розм. Замкнути на замок, засув; зачинити на ключ.
3. Розм. Закрити приміщення, переставши ним користуватися; запечатати.
зачинити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Іноді так само розчинялися самі собою двері й до Володимирової світлиці, але це бувало рідше, бо він доки вдягався, щоб піти зачинити їх, невдоволений бурчав, і того прикрого бурчання не могли дівчата не чути і мусили розуміти, що це сердитий панич. Або іноді в запнуте, але одчинене вікно до Костянтина та Аполлона летів ніби ненароком м’яч, падав коло постелі котрогось — і знов чувся дівочий вереск, регіт, тікання.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— Я забула зачинити вiкно. — Зачинiть.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
open – відчинити); 9 С – зачинити двері (від англ. close – зачинити); 9 D – спуститися на перший поверх (від англ.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Частина мови: дієслово () |