1. Щільно закритися, замкнутися зсередини (про двері, вікно, кришку тощо).
2. Перен. Відгородитися від зовнішнього світу, ізолюватися в собі або в приміщенні; замкнутися.
Словник Української Мови
Буква
1. Щільно закритися, замкнутися зсередини (про двері, вікно, кришку тощо).
2. Перен. Відгородитися від зовнішнього світу, ізолюватися в собі або в приміщенні; замкнутися.
Приклад 1:
Не встигли зачинитися двері, як в’язні заходилися швидко мити підлогу, користуючись з того, що наглядач саме зайнятий водінням інших камер до вбиральні. Операцію цю пророблено блискуче, чим засвідчено високу кваліфікацію набуту за довгі місяці сидіння.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
), i от уже iно й зостається, що — скочити з мосту (Пауль Целян), зашморгнути собi горло в сiнях чужого дому (Марiна Цвєтаєва), упхнути голову в газову плиту (Сiльвiя Плат), зачинитися в гаражi, запустивши на повну потужнiсть вихлопну трубу автомобiля (Енн Секстон), запливти в море якнайдалi (Iнгрiд Йонкер), перелiк триває, to be continued, ви що ж, уважаєте, це нормально, так iз ними, пiїтами й прочими, й повинно бути? Але ж iз ними щодалi, то гiрше, нiхто вже не доживає до свого “Фауста”, що ж ви гадаєте, це випадко‑вiсть, гадаєте, їм просто — менше дано?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”