Словник Української Мови
Буква
1. Доторкнутися до чогось, зачіпитися за щось, злегка торкнутися рухом або затриматися за щось виступом, гачком тощо.
2. Порушуючи спокій, рівновагу, сталий стан, втрутитися в щось, задіяти, торкнутися явища, питання, проблеми.
3. Образливо висловитися про когось, принизити, вдарити на болюче місце словами.
4. Роздратувати, спричинити неприємне відчуття, завдати морального болю, образити.
5. Захопити, затягнути в щось, змусити взяти участь.
Приклад 1:
Порунтати — порушити, зачепити, взяти, вкрасти. Порушливий — нечесний, шахраюватий, злодійкуватий («не будеш порушливий, а роботи не меш боятиси, та й тє найму»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Далi дiвчата, бачачи, що просватанi собi сидять i опрiч себе нiкого не бачать i нiчого, що бiля них робиться, не чують, захотiли їх зачепити i повеселити та й заспiвали: Та в саду соловейко не щебетав, Тим Василь Марусi не цiлував; Як же соловейко защебетав, Василько Марусю поцiлував. Тут усi зареготались на усю хату, i Наум напавсь, щоб таки дiти поцiлувались, а їм те на руку ковiнька!..
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Вiн зiтхнув, але зачепити її не вiдважився. Поспiшає через сонний посьолок.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”