1. Завдавати образу, принижувати чиїсь гідність, честь або почуття; ображати словом, вчинком, поведінкою.
2. (переносне значення) Викликати почуття незадоволення, досади; бути неприємним, невідповідним чийсь очікуванням або поглядам (наприклад, “ображати слух”, “ображати погляд”).